Вовнянки
- Царство: Гриби (Fungi)
- Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
- Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
- Порядок: Сироїжкові (Russulales)
- Сімейство: Сироїжкові (Russulaceae)
- Рід: Хрящ-молочник (Lactarius)
Вовнянка – гриб роду Хрящ-молочник (Lactarius) сімейства Сироїжкових (Russulaceae).
Це досить поширений у Європі гриб, звичайний також у Північній Америці.
Зустрічається у березняках і листяно-хвойних лісах (присутність берези є обов’язковою).
Віддає перевагу сирим відкритим місцям (рідколісся, галявини, узлісся, лісові доріжки та стежки, просіки, крайки боліт), що поросли високою травою, мохом.
Вовнянку легко відрізнити від інших молочників по ворсистій шапочці, колір якої варіюється від білого (біла вовнянка) до помаранчевого і світло-коричневого.
Ростуть вовнянки шарами, найбільш врожайним вважається період з кінця серпня до середини вересня. Поодинці ці гриби зустрічаються вкрай рідко, з’являються вони після теплих дощів сімейками, вміло ховаються у високій траві чи папороті.
У грибний рік вовнянки висипають у березняках у величезній кількості і набрати за ранок місткий кошик грибів можна досить легко. На відміну від того ж рижика, вовнянка набагато менш схильна до псування личинками комах, ймовірно, через їдкий молочний сік, що міститься у м’якоті і моментально проступає на зрізі.
У більшості європейських країн вовнянку вважають неїстівним чи навіть отруйним грибом. Крім країн колишнього СРСР, в їжу цей гриб охоче вживають у Фінляндії та Норвегії, де його у смаженому вигляді навіть додають у каву для пікантності.
Вовнянка біла (лат. Lactarius pubescens)
Інші назви – білянка, білянка пухнаста, груздь пухнастий, мохначка біла.
Росте у змішаних і листяних лісах, в основному, у березняках, від початку серпня до кінця вересня, віддає перевагу сирим місцям.
Шапинка діаметром 4-9 см, рожево-червона, з темними концентричними зонами, спочатку вона опукла, потім розпростерта і до лійчастої, зі загорнутим краєм, вдавлена в центрі.
Ніжка 2-5 см заввишки, діаметром 1,2-2 см, циліндрична, блідо-рожева, з віком стає порожнистою. Пластинки часті, вузькі, білі, з віком жовтуваті. М’якуш білий або світло-кремовий, щільний, зі слабким запахом, на зламі виділяє білий сік.
Вовнянка рожева (лат. Lactarius torminosus)
Інші назви – мохначка, рижок отруйний, рижок березовий, скрипух.
Гриб віддає перевагу старим березнякам і змішаним з сосною лісам. З’являється у липні, росте шарами: найврожайнішим вважається кінець серпня – початок вересня. Найчастіше зустрічається на лісових узліссях, галявинах, порослих травою.
Поверхня шапинки (діаметр 4-12 см) ворсиста, спочатку опукла, потім все більш плоска, колір – від майже білого до рожевого, з темною ділянкою в центрі. Ніжка 1-2 см в діаметрі, 3-6 см у висоту, циліндрична, вкрита пушком і іноді дрібними ямками, дуже міцна і тверда, білувата або рожева, в тон шапочці.
Пластинки часті, неширокі, в молодості білі, потім кремового відтінку або жовті. М’якуш дуже міцний і щільний, з гострим смаком, білий, молочний сік білий, їдкий.
Способи приготування
В країнах Західної Європи, на території яких також росте цей гриб, його вважають неїстівним і навіть отруйним.
Наші ж кулінари відносять вовнянку до умовно їстівних грибів, однак це не означає, що смакові якості її низькі.
Здавна вовнянка була на Русі основним грибом для засолювання – у врожайні роки це найчисельніший гриб із «шляхетних» солоників. Через їдкий сік, що виділяється грибом, перед засолюванням вовнянка вимагає попередньої обробки.
Спочатку її вимочують у холодній воді 2-3 доби для видалення їдкого соку, зі зміною води, потім відварюють. Деякі любителі її маринують.
Однак слід пам’ятати, що погано проварений гриб викликає подразнення слизових оболонок та кишковий розлад.
