Дубовики
- Царство: Гриби (Fungi)
- Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
- Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
- Порядок: Болетальні (Boletales)
- Сімейство: Болетові (Boletaceae)
- Рід: Болетус (Boletus)
Дубовики – група їстівних грибів з роду Боровик (Болетус) сімейства Болетові.
Як видно з назви, ці гриби найчастіше можна зустріти під дубами.
Однак не уникають вони й інших широколистяних дерев, а також березу, осику та липу.
Дубовики віддають перевагу вапняним грунтам, світлим місцям, що добре прогріваються сонцем.
Гриби теплолюбні, у масовій кількості ростуть в регіонах з помірним кліматом. Дубовик поширений у Європі та на Кавказі, рідкісний у Західному Сибіру та півдні Далекого Сходу. Ізольовано зустрічається у Східному Сибіру, де росте разом із березою. Крім того, дубовик звичайний (Suillellus luridus) освоїв ліси Північної Африки, Малої Азії та Японії.
Дубовик можна сплутати з сатанинським грибом (чортів гриб, синюк отруйний; лат. Boletus satanas), який поширений у Південній Європі (зокрема і в Україні), на Кавказі, на Близькому Сході, який вважався до останнього часу неїстівним і навіть отруйним грибом (за новими даними, м’якоть сатанинського гриба отруйна тільки в сирому вигляді).
Однак їх досить легко відрізнити один від одного: у дубовика м’якоть на зрізі синіє практично моментально, а у сатанинського гриба цей процес займає досить значний час.
Дубовик звичайний (лат. Suillellus luridus)
Інші назви – дубовик оливково-бурий, болет брудно-бурий, піддубовик, потіч гіркий, синюх, синяк.
Росте в світлих листяних (дубових) і змішаних лісах, віддаючи перевагу світлим місцям: галявинам, узліссям, узбіччям доріг. Зустрічається з кінця травня до жовтня.
Шапинка 5-20 см в діаметрі, напівкуляста, суха, бархатиста, у зрілих грибів – подушковидна. Ніжка 6-15 см заввишки і 3-6 см завтовшки, булавоподібна, жовто-охряна з буро-червоним малюнком у нижній частині, червоно-бура в основі. Трубчастий шар дрібнопористий, жовто-оливковий, пізніше – червонуватий, при натисканні синіє.
Дубовик крапчастий (лат. Neoboletus luridiformis)
Інші назви – боровик зернистоногий, дубовик червононожковий, синяк зернистоногий, синій гриб. Росте у листяних та хвойних лісах із середини травня по жовтень. Рідкісний гриб. В Україні зустрічається в Лісостепу, у Карпатах, в Лівобережному злаково-лучному степу.
Умовно їстівний гриб. Використовується вареним і смаженим, але після дворазового 25-ти хвилинного відварювання (відвар потрібно злити). В сирому вигляді слабо отруйний.
При вживанні з алкоголем отруєння поширюється, навіть при вживанні його через добу після прийому алкоголю, або за добу до прийому алкоголю.
Дубовик Келе (лат. Suillellus queletii)
Названий на честь французького міколога і натураліста Люсьєна Келе. Зустрічається лише в Європі. Досить рідкісний гриб. У багатьох країнах занесений до Червоних книг видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
В деяких джерелах його описують як неїстівний гриб, в інших – як їстівний. Зустрічається в широколистяних лісах на теплих ділянках під дубами та буками.
Шапочка діаметром до 15 см, округла, опукла. Ніжка висотою 4-15 см, завтовшки 1-4 см, циліндрична, потовщена біля основи. М’якуш м’ясистий, щільний, жовтуватий, у ніжці коричневий, на зрізі синіє.
Способи приготування
Більшість кулінарів відносять дубовики до грибів 4 категорії, дехто вважає їх умовно їстівними грибами хорошої якості.
Зазвичай збирають молоді гриби, які обов’язково відварюють (можна навіть двічі), зливаючи воду – гриб містить отруйні речовини, що руйнуються при варінні. Після цього дубовики найчастіше маринують. Якщо додати у маринад лимонної кислоти, синя м’якоть грибів освітлюється і вони виглядають дуже непогано, а на смак нагадують мариновані моховики.
Придатний дубовик і для сушіння, хоча цей спосіб заготівлі застосовується рідше за маринування. Дубовик (як і гнойовик; лат. Coprinus) не можна вживати в їжу разом з алкоголем.
